Знущання над іншими, або булінг, є серйозною проблемою. За даними вивчення, проведеного у Великобританії, у понад 40 відсотках випадків самогубств серед молоді, про які повідомлялося у місцевих медіа, знущання відіграло не останню роль.

 Окрім фізичних нападів, знущання може включати й психологічний тиск. Ось кілька прикладів.

•   Словесні образи. «Деколи дівчата бувають дуже гострі на язик. Я ніколи не забуду тих прізвиськ і образливих слів,— каже 20-річна Селін.— Я почувалася нікчемною і нікому не потрібною. Краще б мені підбили око».

•   Бойкот. «У школі учні почали мене уникати,— розповідає 18-річна Хейлі.— В їдальні під час обіду вони робили так, щоб для мене не було місця за столом. Тож цілий рік я через це плакала і їла окремо від інших».

•   Кібербулінг. «Достатньо натиснути лише кілька кнопок на клавіатурі комп’ютера, і ти можеш зруйнувати людині репутацію, а то й життя. Звучить як перебільшення, але таке справді може трапитись»,— розповідає 14-річний Деніел. Кібербулінгом є також надсилання неприємних та образливих фото і повідомлень на чийсь мобільний телефон.

 Існує кілька причин такої поведінки.

•   Вони самі були об’єктом знущань. «Мене цькували однолітки, і мені це дуже набридло. Тож, щоб здобути визнання, я сам почав знущатись над іншими,— каже молодий чоловік, на ім’я Антоніо.— Пізніше я задумався над своїми вчинками та усвідомив, що поводився просто огидно».

•   Вони не мали гідного прикладу. «Часто, знущаючись з інших, молоді люди... наслідують поведінку своїх батьків, старших братів і сестер та інших родичів»,— пише Джей Мак-Гроу у своїй книжці про булінг («Life Strategies for Dealing With Bullies»).

•   Вони хочуть приховати почуття невпевненості. «Діти, які цькують інших, за маскою “крутих” ховають глибокий душевний біль і почуття неповноцінності»,— зазначає у своїй книжці психолог Барбара Колоросо («The Bully, the Bullied, and the Bystander»).

•   Ті, хто тримається осторонь від інших. Деякі молоді люди, котрим нелегко ладнати з іншими, усамітнюються і стають мішенню для кривдників.

•   Ті, хто відрізняється від інших. Зачіпкою для задираки може стати будь-що: зовнішній вигляд, колір шкіри, національність, релігія чи навіть фізична вада.

•   Ті, кому бракує впевненості в собі. Задираки помічають, коли хтось має занижену самооцінку. Саме невпевнені в собі хлопці та дівчата найчастіше стають об’єктами знущань, адже вони навряд чи будуть захищатися.

•   Не реагуй. «Задираки хочуть побачити, чи їм вдалося зачепити тебе за живе,— каже молода жінка, на ім’я Кайлі.— Якщо ти не реагуєш, вони перестають чіплятися до тебе». Біблія говорить, що мудра людина стримує свій гнів (Приповістей 29:11).

•   Не відплачуй тою ж монетою. Помста нічого не вирішить, а лише додасть проблем. У Біблії записано: «Нікому не віддавайте злом за зло» (Римлян 12:17; Приповістей 24:19).

•   Не лізь на рожен. Наскільки можливо, уникай задирак і ситуацій, в яких можеш стати жертвою знущань (Приповістей 22:3).

•   Використай ефект несподіванки. Біблія каже: «Лагідна відповідь гнів відвертає» (Приповістей 15:1).

•   Пам’ятай про почуття гумору. Наприклад, тобі закидають, що в тебе надмірна вага. Можна просто знизати плечима і сказати: «Та можна було б скинути кілька кіло».

•   Піди геть. «Якщо ти промовчиш, то покажеш, що є зрілим і сильнішим за кривдника,— говорить 19-річна Нора.— Це вияв самовладання, якого бракує задираці».

•   Розвивай впевненість у собі. «Задираки помічають, в яких ситуаціях ти починаєш нервувати,— каже Рита.— і можуть використати це, аби добити тебе морально».

•   Розкажи комусь про все. За даними одного опитування, більше ніж половина жертв кібербулінгу не розповідає нікому про свою проблему — імовірно, через сором (особливо хлопці) або через страх помсти. Але пам’ятай: задиракам секретність лише на руку. А якщо не мовчати, то можна покласти край знущанням.