Апостолів. Або «посланих». Грецьке слово апо́столос походить від дієслова апосте́лло, яке означає «відсилати; відправляти» (Мт 10:5; Лк 11:49; 14:32). Його основне значення — «посланець» — чітко видно з Ісусових слів в Ів 13:16.

Симон, якого називають Петром. Згідно з Біблією, він мав п’ять імен: 1) грецьке ім’я Симеон, яке подібне до єврейської форми цього імені; 2) грецьке Симон (і Симеон, і Симон походять від єврейського дієслова, що означає «чути; слухати»); 3) Петро (грецьке ім’я, яке означає «камінь; кусок скелі» і яким у Біблії названий тільки він); 4) Кифа, семітський відповідник імені Петро (можливо, споріднене з єврейським словом кефı́м [«скелі»], вжитим у Йв 30:6; Єр 4:29); 5) подвійне ім’я Симон Петро (Дії 15:14; Ів 1:42; Мт 16:16).

Варфоломій. Означає «син Толмая». Вважається, що це Натанаїл, про якого говорить Іван (Ів 1:45, 46). Порівняння текстів Євангелій показує, що Матвій і Лука пов’язують Варфоломія і Пилипа подібно до того, як Іван пов’язує Натанаїла і Пилипа (Мт 10:3; Лк 6:14).

Матвій. Також відомий як Левій. (Див. коментарі до Мр 2:14; Лк 5:27.)

Збирач податків. Як колишній збирач податків, Матвій у своєму Євангелії дуже часто згадує цифри і грошові одиниці (Мт 17:27; 26:15; 27:3). Він приділяє їм більше уваги, ніж інші письменники Євангелій. Матвій розділяє родовід Ісуса на три групи, по 14 поколінь у кожній (Мт 1:1—17), перелічує сім прохань в Господній молитві (Мт 6:9—13), наводить сім прикладів у Мт 13 і сім проголошень горя в Мт 23:13—36. Більше інформації щодо вислову «збирач податків» міститься у коментарі до Мт 5:46.

Яків, Алфеїв син. Див. коментар до Мр 3:18.

Тадей. У переліку апостолів в Лк 6:16 і Дії 1:13 немає імені Тадей, але згадується «Юда, син Якова». Тож можна дійти висновку, що Тадей — це інше ім’я апостола, якого Іван називає «Юдою, не Іскаріотом» (Ів 14:22). Можливо, ім’я Тадей іноді вживається для того, щоб не переплутати цього Юду зі зрадником Юдою Іскаріотом.

Кананіт. Вживається для того, щоб відрізнити апостола Симона від апостола Симона Петра (Мр 3:18). Існує погляд, що це слово має єврейське або арамейське походження і означає «той, хто ревний, запальний». Лука називає цього Симона «ревним», використовуючи грецьке слово зелоте́с, яке також означає «той, хто ревний, запальний» (Лк 6:15; Дії 1:13). Можливо, Симон колись належав до зелотів, юдейського руху, члени якого виступали проти римлян, а можливо, його так назвали через те, що він був ревний і запальний.

Іскаріот. Можливо, означає «чоловік з Керіота». Юдин батько Симон також названий «Іскаріотом» (Ів 6:71). Загалом вважається, що це слово вказує на те, що Симон і Юда походили з юдейського міста Керіот-Хецрона (ІсН 15:25). Якщо це так, то з 12 апостолів Юда був єдиним, хто походив з Юдеї, інші ж були галілеянами.

Проповідуйте. Тобто привселюдно проголошуйте. (Див. коментар до Мт 3:1.)

Наблизилося Царство небесне. Див. коментар до Мт 4:17.

Прокажених. Див. коментар до Мт 8:2 і глосарій, «Проказа; прокажений».

Залишайтесь там. Див. коментар до Мр 6:10.

Вітайте. Юдеї зазвичай вітали один одного словами: «Мир тобі!» (Сд 19:20; Мт 10:13; Лк 10:5).

Обтрусіть порох зі своїх ніг. Таким жестом учні показували, що знімають з себе відповідальність за наслідки, яких мешканці міста зазна́ють у результаті Божого суду. Подібні вислови трапляються в Мр 6:11 і Лк 9:5, але Марко і Лука додають: «Це буде свідченням проти них». Павло і Варнава послухались цієї вказівки, коли були в пісідійському місті Антіохії (Дії 13:51). А коли Павло був у Коринфі і зробив щось подібне — обтрусив свій одяг, то пояснив: «Нехай кров ваша буде на ваших головах. Я чистий» (Дії 18:6). Мабуть, ці жести були знайомими для учнів: якщо набожні юдеї проходили через язичницьку місцевість, то, перш ніж стати на юдейську землю, вони обтрушували «нечистий» порох зі своїх сандалій. Однак Ісус, даючи вищезгадану вказівку, очевидно, надавав цьому жесту іншого значення.

Правду. Див. коментар до Мт 5:18.

Буде легше. Див. коментар до Лк 10:12.

Ось. Грецьке слово іду́, перекладене тут як «ось», часто вживається, щоб звернути увагу людини на те, про що буде йтися далі, заохотити її уявити події або щоб підкреслити певну деталь. Це слово вживається також для того, щоб наголосити на чомусь або ввести нову чи несподівану думку. В оригіналі Грецьких Писань воно найчастіше трапляється у Євангеліях від Матвія і Луки та в книзі Об’явлення. Слово з подібним значенням часто вживається і в Єврейських Писаннях.

Обережні, як змії. Бути обережним тут означає бути розсудливим, проникливим, обачним. Зоологи зазначають, що більшість змій дуже обережні, вони зазвичай намагаються втекти, а не напасти. Ісус попереджає учнів, щоб вони були обачними, коли стикаються з противниками, і намагалися уникати небезпек під час проповідування.

Невинні, як голуби. Дві частини Ісусового застереження (бути обережними і бути невинними) доповнюють одна одну. (Див. коментар до вислову обережні, як змії в цьому вірші.) Грецьке слово, перекладене як «невинні» (буквально «незмішані», тобто «незіпсовані; чисті»), також трапляється в Рм 16:19 («коли говорити про зло — невинними») і Флп 2:15 («будете бездоганними і невинними, непорочними дітьми Бога»). Тут, у Мт 10:16, слово «невинні», очевидно, містить думку про щирість, чесність, чисті спонуки і відсутність підступності. Голуб іноді згадувався у єврейських образних висловах і поезії як символ таких рис (Псн 2:14; 5:2; пор. коментар до Мт 3:16). Ісус хотів показати, що коли його послідовники зазнаватимуть переслідувань, будуть як вівці поміж вовків, то їм слід поводитись як змії і як голуби водночас, тобто бути обережними, розсудливими, щирими, бездоганними та невинними (Лк 10:3).

Місцевим судам. У Грецьких Писаннях слово сіне́дріон, яке тут вживається у множині і перекладається як «місцеві суди», найчастіше стосується Синедріону — юдейського верховного суду в Єрусалимі. (Див. глосарій, «Синедріон», і коментарі до Мт 5:22; 26:59.) Однак це слово також мало ширше значення і означало будь-які збори або засідання. В цьому вірші воно стосується місцевих судів, які діяли при синагогах і могли присудити тілесне покарання або вигнання з громади (Мт 23:34; Мр 13:9; Лк 21:12; Ів 9:22; 12:42; 16:2).

За моє ім’я. Див. коментар до Мт 24:9.

Витримає. Див. коментар до Мт 24:13.

Син людський. Див. коментар до Мт 8:20.

Якщо... то хіба. Див. коментар до вислову тим більше в Мт 7:11.

Вельзевулом. Можливо, інше написання імені Ваал-Зевув, що означає «власник (пан) мух»; цьому Ваалу поклонялись філістимляни в Екроні (2Цр 1:3). У деяких грецьких рукописах вживаються такі варіанти цього імені, як Веелзевул чи Веезевул, що, можливо, означає «власник (пан) величної оселі» або, якщо це гра слів з використанням небіблійного єврейського слова зе́вел (означає «гній»),— «власник (пан) гною». Як видно з Мт 12:24, це ім’я застосовувалось до Сатани — князя, або правителя, демонів.

При світлі. Тобто привселюдно.

Проповідуйте з дахів. Ідіома, що означає «звіщати привселюдно». В біблійні часи будинки мали плоскі дахи. З них проголошували звістки, і те, що на них відбувалося, ставало широко відомим (2См 16:22).

Душу. Або «життя», тобто майбутнє життя, яке стане можливим завдяки воскресінню. Грецьке слово псіхе́ і його єврейський відповідник не́феш (обидва слова традиційно перекладають як «душа») здебільшого стосуються 1) людей, 2) тварин або 3) життя особи чи тварини (Бт 1:20; 2:7; Чс 31:28; 1Пт 3:20; також прим.). Приклади вживання грецького слова псіхе́ у значенні «життя особи» можна побачити у Мт 6:25; 10:39; 16:25, 26; Мр 8:35—37; Лк 12:20; Ів 10:11, 15; 12:25; 13:37, 38; 15:13; Дії 20:10. Такі біблійні уривки допомагають правильно зрозуміти значення Ісусових слів у цьому вірші. (Див. глосарій.)

Того, хто може як тіло, так і душу погубити. Тільки Бог може погубити «душу» людини (у цьому контексті стосується її надії на життя в майбутньому) або воскресити її і дати їй вічне життя. Це один з випадків, які показують, що грецьке слово, перекладене як «душа», стосується чогось смертного — того, що можна знищити. Інші випадки — Мр 3:4; Лк 17:33; Ів 12:25; Дії 3:23.

В геєні. Йдеться про знищення назавжди. (Див. коментар до Мт 5:22 і глосарій.)

Горобців. Грецьке струтı́он — це слово у зменшувальній формі, яке вказує на будь-яку маленьку пташку, але часто стосується горобців. Горобці були найдешевшими з усіх пташок, яких вживали в їжу.

За одну дрібну монету. Букв. «за асарій»; таку плату людина отримувала за 45 хвилин праці. (Див. додаток Б14.) У цьому випадку, під час своєї третьої подорожі Галілеєю, Ісус каже, що два горобці коштують один асарій. В іншому випадку, мабуть, приблизно через рік, в Юдеї, Ісус каже, що п’ять горобців можна купити за два асарії (Лк 12:6). Порівнюючи ці два уривки, ми дізнаємося, що горобці були такі дешеві, що торговці додавали п’ятого безкоштовно.

У вас навіть волосся на голові пораховане. Вважається, що в середньому на голові людини понад 100 000 волосин. Те, що Єгова знає такі дрібні деталі, запевняє нас, що він щиро цікавиться кожним послідовником Христа.

Приймає. Букв. «бере; тримає». Тут вживається у переносному значенні і вказує на те, що людина бере на себе обов’язки учня Христа і готова зносити будь-які пов’язані з цим труднощі.

Стовпа мук. Або «стовпа, на якому страчують». Це перший випадок вживання грецького слова стауро́с. В класичній грецькій мові основне значення цього слова — «прямий вертикальний стовп; паля». В переносному значенні воно іноді вказувало на страждання, ганьбу, муки і навіть смерть, яких могла зазнати людина, ставши послідовником Ісуса. (Див. глосарій.)

Душу. Або «життя». (Див. глосарій.)

Тому що той пророк. Букв. «в ім’я пророка». У цьому контексті грецька ідіома «в ім’я» означає, що людина визнає становище і служіння пророка. (Пор. коментар до Мт 28:19.)

Таку ж нагороду, як пророк. Ті, хто приймає і підтримує Божих пророків, отримають рясні благословення. Прикладом цього є розповідь про вдову, записана у 1Цр 17.