Дитино моя. Павло вживає цей вислів як тепле звертання до Тимофія. (Див. коментар до 2Тм 1:2.)

І далі черпай силу. Павло заохочує Тимофія зміцнюватися завдяки Богу Єгові, який є невичерпним Джерелом сили. Апостол вживає грецьке дієслово ендінамо́о, яке є спільнокореневим з іменником дı́наміс («міць; сила»), вжитим в 2Тм 1:8 у вислові «сила від Бога». Як зазначається в одному довіднику, вжита тут форма дієслова «вказує на те, що Тимофію потрібно було постійно покладатися на Бога, тобто “і далі зміцнятися”». Павло використовує те саме дієслово в Еф 6:10, де заохочує християн в Ефесі «продовжу[вати] зміцнятися завдяки Господу [Богу Єгові] та його могутній силі».

В незаслуженій доброті, яку приносить єдність з Христом Ісусом. Цим висловом Павло показує Тимофію, що «черпа[ти] силу» можна лише завдяки «незаслуженій доброті». (Див. глосарій, «Незаслужена доброта».) Єгова щедро обдарував Ісуса особливою добротою, або ласкою, тому можна сказати, що Ісус «був сповнений Божої ласки» (Ів 1:14 і коментарі). А Ісус, у свою чергу, став тим, через кого незаслужену доброту може отримати будь-яка людина, яка показує, що цінує її. Ось чому в Біблії згадується не лише незаслужена доброта Бога, але й «незаслужена доброта нашого Господа Ісуса Христа» (1Фс 5:28; 2Фс 3:18).

Передавай вірним людям. Павло хоче, щоб Тимофій передавав іншим відповідальним братам цінні істини, про які сам дізнався. Слово, перекладене як «передавай», також може означати «довір», тож Тимофію потрібно було передавати знання дуже старанно. (Див. коментар до 1Тм 6:20.) Павлова вказівка узгоджується з наказом Ісуса про те, що всі учні мають навчати інших людей (Мт 28:19, 20). Павло пояснює, в якій послідовності передавалися знання: Ісус навчив Павла, який у свою чергу навчив Тимофія, той передав ці вчення вірним чоловікам, а вони навчали інших.

Відповідно підготовлені, щоб навчати. Грецьке слово, перекладене як «відповідно підготовлені», може означати «компетентні» або «достатні», щоб виконувати якесь завдання. Павло використав те саме слово у своєму листі до коринфян, пояснюючи, що Бог робить християн компетентними, тобто готовими виконувати роботу, яку їм доручив. (Див. коментар до 2Кр 3:5.)

Добрий воїн Христа Ісуса. У 2Тм 2:3—6 Павло наводить три порівняння, аби пояснити, що Тимофій, а по суті, кожен християнин, має бути готовим до труднощів і страждань. Як і в інших своїх листах, Павло в цьому вірші порівнює християн з воїнами (1Кр 9:7; 2Кр 10:3—5; Еф 6:10—17; Флп 2:25; 1Фс 5:8; 1Тм 1:18; Флм 2). Воїн слухається наказів воєначальника і розуміє, що його чекають труднощі. Подібно до цього християни слухаються наказів Христа Ісуса і готові зносити лихо, а це може означати ненависть і навіть переслідування з боку інших. Тож Павло нагадує Тимофію, що він, «як добрий воїн Христа Ісуса», має бути рішучим, витривалим і організованим.

Займатися життєвими справами, які приносять прибуток. Жоден добрий воїн, який перебував на службі, не «займався» (букв. не «зв’язував себе») справами, які вимагали зосередженості на матеріальних чи інших цілях цього світу. Адже «життєві справи, які приносять прибуток» (або, можливо, «повсякденні справи») заважали б йому зосереджувати всю свою увагу і сили на військовій службі. І його життя, і життя інших залежало від того, чи він завжди був готовий виконувати накази воєначальника. Подібно й Тимофій мав зосереджуватися на служінні і не дозволяти іншим справам відвернути його увагу (Мт 6:24; 1Ів 2:15—17).

В іграх. Тут Павло на прикладі спортивних ігор пояснює, яке життя має вести християнин. Атлети повинні були змагатися за правилами. Там, де проводились змагання, на видному місці завжди був перелік правил. Давати хабарі було заборонено. Судді уважно стежили, чи всі дотримуються правил, і дискваліфіковували тих атлетів, які під час тренувань або самого змагання порушували хоча б одне правило. Подібно й християни мають жити за нормами і вимогами Бога, якщо хочуть отримати його схвалення. Тимофій теж мав стійко «зносити лихо» і не шукати легких шляхів, нехтуючи Божими вимогами (2Тм 2:3; див. коментарі до 1Кр 9:24, 25; 1Тм 4:7, 8; див. також медіагалерею, «Вінок тлінний»).

Рільникові, який важко працює. У цьому прикладі грецьке слово, перекладене як «який важко працює», передає думку про людину, яка наполегливо і старанно працює, іноді навіть до повного виснаження. Щоб зібрати хороший урожай, рільник мав трудитися не покладаючи рук, деколи у вкрай важких умовах. Подібно і Тимофій, щоб здобути Боже схвалення, мав бути старанним і не шкодувати сил (1Кр 3:6, 7; Кл 1:28, 29; пор. коментар до 1Тм 4:10).

Постійно роздумуй над моїми словами. Грецьке слово, перекладене як «постійно роздумуй», може також означати «будь розважливим» (Мт 24:15; Мр 13:14). Павло щойно навів три приклади (2Тм 2:3—6) і зараз заохочує Тимофія глибоко роздумувати над ними, щоб потім застосувати їх у своєму житті. (Пор. коментар до 1Тм 4:15.) Павло запевняє Тимофія, що Господь Єгова дасть йому необхідне розуміння, тобто розважливість. Слова Павла, очевидно, перегукуються з Пр 2:6, де міститься подібне батьківське запевнення.

Потомком Давида. Букв. «з Давидового насіння». (Див. додаток A2.)

Боже слово не ув’язниш. Павло каже в цьому вірші, що його ув’язнили «як злочинця». Він вживає те саме слово, яким було описано злочинців, котрі були страчені поряд з Ісусом (Лк 23:32, 33, 39). Але тут Павло наводить яскраве протиставлення: хоча його можуть закувати в ланцюги та ув’язнити, жодна в’язниця, жодні ланцюги не можуть стримати Боже слово (2Тм 1:8, 16). Як говориться в одному довіднику, Павло, по суті, каже про ворогів доброї новини: «Вони можуть зупинити вісника, але не звістку».

Якщо залишаємось витривалими. Цей вислів перегукується зі словами Ісуса: «Хто витримає до кінця, той спасеться». (Див. коментар до Мт 24:13.) Павло і його друг Тимофій мали прекрасну надію правити з Христом (Лк 22:28—30). Тут Павло наголошує, що ця надія сповниться лише завдяки витривалості. Він ніколи не вважав, що гарантовано отримає обіцяне лише тому, що є помазаним духом християнином. (Див. коментар до Флп 3:14.) Павло знав, що деякі помазані християни відійшли від віри (Флп 3:18), але був упевнений, що сам він залишиться вірним до смерті (2Тм 4:6—8).

Не може зректися самого себе. Єгова не може діяти всупереч своїй сутності, рисам і нормам (Вх 34:6, 7; Мл 3:6; Тит 1:2; Як 1:17). Він не може діяти всупереч своєму наміру. Тому, хоч би як поводилися інші, Єгова завжди буде виконувати своє слово (Рм 3:3, 4 і коментар).

Навчай. Або «з усією серйозністю наказуй». Вжите Павлом грецьке слово можна буквальніше перекласти як «давай ґрунтовне свідчення» (Дії 20:24; 28:23). В одному довіднику говориться, що це слово «означає “свідчити, попереджати”, коли йдеться про важливу справу чи вкрай небезпечну ситуацію».

Богом. Деякі авторитетні грецькі рукописи вживають тут слово «Бог», а інші — «Господь». А в декількох перекладах Грецьких Писань єврейською та іншими мовами тут вжито Боже ім’я. (Див. додаток В1.)

Не сперечатись про слова. Павло каже християнам в Ефесі уникати словесних перепалок, адже саме цим, очевидно, займалися лжевчителі. Грецьке слово, перекладене як «сперечатись про слова», поєднує в собі іменник «слово» і дієслово «битися». Це слово не вживалося у стародавніх творах, написаних до часів Павла. У своєму першому листі до Тимофія Павло вживає спільнокореневий іменник, який буквально означає «словесні битви». (Див. коментар до 1Тм 6:4.) Такі битви, або перепалки, мабуть, виникали через несуттєві відмінності в значеннях слів, але наслідки цього могли бути поганими і навіть катастрофічними.

Завдають шкоди тим, хто слухає. У тексті оригіналу в цій фразі міститься слово катастрофе́, що означає «знищення; руйнування». Тож її можна також перекласти як «нищать (руйнують) тих, хто слухає». Застерігаючи від суперечок про слова, Павло використовує тут досить сильний вислів. Він наказує Тимофію, щоб той «перед Богом» навчав християн в Ефесі не встрявати у беззмістовні перепалки. (Див. коментар до 1Тм 5:21.)

Роби все можливе. Цими словами Павло заохочує Тимофія «бути ревним, старанним, не шкодувати сил, докладати всіх зусиль, бути сумлінним»; саме таке визначення дає один словник вжитому тут грецькому слову спуда́зо. Тоді Тимофій матиме Боже схвалення і буде хорошим працівником. Йому не буде чого соромитися, навіть якщо інші не цінуватимуть його зусиль чи будуть противитися йому.

Який правильно послуговується словом правди. Павло вживає тут грецьке дієслово, яке буквально означає «різати прямо». Існують різні припущення, що саме тут мав на увазі Павло. Оскільки він виготовляв намети, то міг мати на увазі пряму, рівну лінію, по якій розрізають полотно. А можливо, він пов’язував свою думку з тим, як це грецьке слово вживається в Септуагінті у Пр 3:6 та 11:5, де говориться, що потрібно вирівнювати свої стежки, тобто життєві дороги. Це дієслово могло вживатися і в інших значеннях, наприклад, воно могло описувати, як рільник прокладає рівну борозну. Хоч би як там було, Павло, по суті, каже Тимофію, що потрібно, образно кажучи, триматися прямої дороги, коли навчаєш інших з Божого Слова, тобто правильно ним послуговуватися, точно його пояснювати і не відволікатися на дебати про особисті погляди, якісь слова або несуттєві справи (2Тм 2:14, 16).

Пусту балаканину. Див. коментар до 1Тм 6:20.

Безбожність. Див. коментар до Рм 1:18.

Гангрена. Грецький медичний термін ґа́нґрайна стосується хвороби, яка зазвичай раптово поширюється і може бути смертельною, якщо її не лікувати. Павло вживає це слово в переносному значенні щодо вчень відступників та «пустої балаканини, яка опоганює святе» (2Тм 2:16—18). Він часто протиставляє такі духовно нездорові вчення «здоровому вченню», яке ґрунтується на правді з Божого Слова (1Тм 1:10; 6:3; 2Тм 1:13; Тит 1:9; 2:1; див. також коментар до 1Тм 6:4). За допомогою вислову «буде ширитися, як гангрена» Павло підкреслює, що у зборі пуста балаканина і фальшиві вчення можуть швидко передаватися від однієї людини до іншої і призводити до духовної смерті (1Кр 12:12—27).

До них належать Гіменей та Філет. Павло говорить, що Тимофій має відкидати вчення відступників, і наводить приклад цих двох чоловіків. Гіменей та Філет не тільки відійшли від правди, але й руйнували віру інших фальшивими вченнями, заявляючи, що воскресіння вже відбулося. (Див. коментар до 2Тм 2:18.) Коли Павло писав свого першого натхненого листа до Тимофія, Гіменей вже відкинув віру. Очевидно, його виключили зі збору, «аби через покарання [він навчився] не зневажати Бога». (Див. коментарі до 1Тм 1:20.) Хоча з того часу минув рік, а то й більше, Гіменей так і не змінився.

Кажучи, що воскресіння вже відбулось. Очевидно, Гіменей і Філет були серед тих лжевчителів в Ефесі, які навчали, що присвячені християни в символічному значенні вже воскресли. Деякі лжевчителі, можливо, навіть перекручували слова Павла, щоб просувати власні хибні ідеї. Павло і справді навчав, що, коли грішник охрещується, він у символічному значенні вмирає для колишнього способу життя і оживає. Але таке символічне воскресіння не замінює біблійної надії на буквальне воскресіння мертвих. Ті, хто навчав, що воскресіння «вже відбулось», по суті, заперечували надію на буквальне воскресіння в майбутньому, і тому були відступниками (Рм 6:2—4, 11; Еф 5:14; див. коментар до Еф 2:1).

Руйнують віру. Приблизно десять років перед тим Павло вже боровся з фальшивими вченнями, які підривали віру у воскресіння (1Кр 15:2 і коментар, 12; пор. Дії 17:32). Ті, хто стверджував, що в майбутньому не буде воскресіння і люди не отримають досконалого життя — чи то на небі, чи на землі, прямо суперечили натхненим Писанням (Дн 12:13; Лк 23:43; 1Кр 15:16—20, 42—44). Якби християни дозволили, щоб подібні ідеї похитнули їхню віру, то втратили б свою надію отримати в майбутньому обіцяну нагороду (Ів 5:28, 29).

Бог заклав міцну основу. Павло не уточнює, що саме є цією «міцною основою», але в інших листах він вживає те саме грецьке слово (його теж можна перекласти як «фундамент»), щоб підкреслити стабільність і надійність. Наприклад, він порівнює роль Ісуса в намірі Єгови до фундаменту (1Кр 3:11). В Еф 2:20 він говорить про «фундамент апостолів та пророків». Подібно він описує християнський збір. (Див. коментар до 1Тм 3:15; див. також Єв 6:1.) У двох попередніх віршах (2Тм 2:17, 18) Павло заохочує Тимофія боротися з відступницькими вченнями. Щоб запевнити Тимофія, що норми, діла і риси Єгови завжди надійні та незмінні, апостол каже, що «Бог заклав міцну основу, вона стоїть непорушно» (Пс 33:11; Мл 3:6; Як 1:17).

Має на собі, немов печатку. Можливо, тут йдеться про відтиск, зроблений печаткою, або надпис, яким засвідчували право власності або достовірність чогось. (Див. глосарій, «Печатка».) Нерідко на фундаменті чи інших частинах будівлі був напис з іменем будівельника чи власника або напис з призначенням будівлі. (Пор. коментарі до 2Кр 1:22; Еф 1:13.) Книга Об’явлення розповідає про написи з іменами апостолів на каміннях, з яких складався фундамент (Об 21:14). «Печатка», про яку тут згадує Павло, містить два важливих написи, що пояснюються в наступних коментарях.

Єгова. Тут Павло цитує Чс 16:5 з Септуагінти, де Мойсей сказав Корею та його прибічникам, що Єгова «знає тих, хто належить йому». В оригінальному єврейському тексті вживається Боже ім’я у вигляді чотирьох єврейських приголосних ‏) יהוהтранслітеруються як ЙГВГ). Тому є всі підстави вживати ім’я Єгова в основному тексті цього перекладу. (Див. додаток В1 і В2.)

«Єгова знає тих, хто належить йому». Павло цитує Чс 16:5, де йдеться про бунт Корея, Датана і Авірона, очевидно, для того, щоб запевнити Тимофія, що Єгова добре знає, хто бунтується проти нього. Він може зупинити їхнє зло і обов’язково це зробить. Подібно до того як століттями раніше Єгова не дозволив Корею та його прибічникам завадити виконанню його наміру, так само він не дозволить цього і відступникам у першому столітті. Але, як сказав Мойсей, Єгова знає і тих, хто вірний йому. Він знає кожного з них особисто і запевняє, що схвалює їх. (Див. коментарі до Гл 4:9.)

«Нехай кожен, хто кличе ім’я Єгови, відкине неправедність». Таке формулювання виглядає як цитата. Але ніде в Єврейських Писаннях немає такого самого вислову. Павло щойно цитував 16-й розділ книги Числа, де міститься розповідь про бунт Корея. Отже, ймовірно, Павло посилається на ту саму розповідь, зокрема на слова Мойсея, записані в Чс 16:26. Віддані служителі Єгови за днів Мойсея мали діяти рішуче і відділитися від неправедних. Подібно Павло заохочував Тимофія та інших відданих християн відкинути будь-яку неправедність, у тому числі все, що Павло згадує в цьому розділі,— суперечки про слова, «пусту балаканину», вчення відступників, а також «безглузді й беззмістовні суперечки» (2Тм 2:14, 16, 18, 23).

Кличе ім’я Єгови. Ці слова, можливо, є непрямою цитатою з Іс 26:13 у перекладі Септуагінта. З цього вірша в оригінальному єврейському тексті чітко видно, що йдеться про Боже ім’я. (Див. додаток В3, вступ і 2Тм 2:19б.)

У великому домі є... посудини. Павло порівнює збір до «великого дому», а християн — до «посудин». Грецьке слово, перекладене як «посудини», часто вживається в Біблії в переносному значенні і стосується людей (Дії 9:15, прим.; Рм 9:22 і коментар; 1Фс 4:4 і коментар; 1Пт 3:7). У наступних віршах (2Тм 2:21—26) Павло за допомогою цього порівняння радить Тимофію уникати близького спілкування з тими у зборі, хто постійно порушує принципи Єгови.

Знаряддям. Або «посудиною; приладдям». (Див. коментар до 2Тм 2:20.)

Втікай... намагайся йти шляхом. Див. коментар до 1Тм 6:11.

Бажань, властивих молоді. Коли Тимофій отримав цього листа, він вже був дорослим чоловіком, якому, можливо, було за 30. (Див. коментар до 1Тм 4:12.) І все ж Павло тут заохочує його «втіка[ти] від бажань, властивих молоді», тобто розвивати самовладання і боротися з такими бажаннями (Ек 11:9, 10). Це можуть бути неморальні сексуальні бажання (Пр 7:7—23; див. коментар до 1Кр 6:18). Крім того, цей вислів може стосуватися ненаситного бажання мати гроші та владу, а також духу суперництва і гонитви за розвагами та задоволеннями (Пр 21:17; Лк 12:15; Гл 5:26; 1Тм 6:10; 2Тм 3:4; Єв 13:5).

Намагайся йти шляхом праведності. Див. коментар до 1Тм 6:11.

Тими, хто... кличе Господа. Павло заохочує Тимофія спілкуватися з тими, хто «кличе Господа». (Див. коментар до Рм 10:13.) Ці одновірці стануть для Тимофія хорошим товариством, бо мають чисте серце. Вони чисті з морального і духовного погляду, мають чисті спонуки і цілковито віддані Єгові. (Див. коментар до 1Тм 1:5.) Вони допоможуть Тимофію втікати від бажань, властивих молоді, і розвивати хороші риси.

Господа. Як видно з контексту, слово «Господь», очевидно, стосується Бога Єгови (2Тм 2:19). У деяких перекладах Грецьких Писань єврейською мовою (в додатку В4 вони позначені як J^{7, 8, 17, 22}) тут вжито Боже ім’я.

Відкидай безглузді й беззмістовні суперечки. Вже втретє у цьому листі Павло каже, щоб Тимофій заохочував християн в Ефесі не сперечатися про якісь суто гіпотетичні питання або питання, на які немає однозначних відповідей (2Тм 2:14 і коментар, 16). У своєму першому листі до Тимофія Павло писав про подібні тенденції у зборі. (Див. коментарі до 1Тм 1:4; 6:20.)

Беззмістовні. Говорячи про суперечки, від яких страждав збір в Ефесі, Павло називає їх «беззмістовними», або буквально «неосвіченими». Можливо, Павло вживає це слово, аби показати, що ті, хто втягувався в такі суперечки, в духовному плані не знали елементарних речей, які мала б знати навіть дитина. Без сумніву, такі християни не дотримувалися найважливішого вчення Христа — вчення про любов (Ів 13:34, 35).

Рабові. Загалом грецьке слово, перекладене як «раб», стосується того, хто є чиєюсь власністю (Тит 1:1; Як 1:1; див. коментар до Рм 1:1). Коментуючи 2Тм 2:24, один довідник пише: «Хоча бути рабом людини — це форма приниження, бути рабом Бога — це велика честь». (Див. коментар до 1Фс 1:9.)

Рабові... Господньому. Як видно з контексту, слово «Господь» стосується Бога Єгови (2Тм 2:19). В Єврейських Писаннях поклонники Єгови також називаються слугами, або рабами, Єгови (ІсН 1:1; 24:29; Сд 2:8; 2Цр 10:10; 18:12). Павло дає вказівки Тимофію та іншим наглядачам, як вирішувати складні ситуації в зборі. Вживаючи цей вислів, Павло нагадує, що вони мають слухатися вказівок Бога і несуть перед Ним відповідальність за те, як ставляться до одновірців. Згадані в цьому уривку риси доповнюють список рис, які необхідні наглядачам і перелічені в 1Тм 3:1—7 і Тит 1:5—9. У ширшому розумінні кожен християнин є «рабом... Господнім» і повинен виявляти ці риси.

Сваритися. Хоча грецьке слово, перекладене як «сваритися», загалом могло стосуватися буквальної бійки, чи то зі зброєю чи без (Дії 7:26), але в деяких контекстах воно означало словесну бійку (Ів 6:52; Як 4:1, 2). Тут Павло показує, що «рабові... Господньому» не потрібно втягуватися в сварки і безглузді суперечки (2Тм 2:14, 16, 23). Можна досягти кращих результатів, якщо наслідувати люб’язність і лагідність Господа Ісуса (Мт 11:29; 12:19).

Має бути з усіма люб’язний. Павло заохочує Тимофія бути люб’язним, або добрим, до всіх, а не таким, як сварливі лжевчителі в Ефесі, які сіяли розбрат (2Тм 2:23). Цей грецький вислів ще можна перекласти як «має бути з усіма тактовний». Сам Павло мусив навчитися бути люб’язним. Перед тим як стати християнином, він настільки ревно обстоював традиції юдаїзму, що аж ніяк не був лагідним, тактовним чи добрим. Він жорстоко й зухвало поводився з послідовниками Христа, і все ж Ісус повівся з ним люб’язно (Дії 8:3; 9:1—6; Гл 1:13, 14; 1Тм 1:13). Також Павло зрозумів, що люб’язність — це не слабкість. Коли хтось грішив, він без вагань займав тверду позицію і говорив прямо (1Кр 15:34). Проте Павло не був різким, він ставився до одновірців з любов’ю і тактовністю (1Фс 2:8). Він намагався бути лагідним, немов «мати, що годує своїх немовлят». (Див. коментар до 1Фс 2:7.) Павло хотів, щоб Тимофій наслідував його і теж був люб’язним та лагідним «з усіма», в тому числі з непокірними християнами у зборі і навіть з противниками поза збором. Тимофій мав не розпалювати сварки чи сіяти розбрат, а сприяти єдності та любові (2Тм 2:23, 25).

Підготовлений, щоб навчати інших. Павло вже використовував грецьке слово, перекладене тут як «підготовлений, щоб навчати інших», коли перераховував вимоги до християнських наглядачів. (Див. коментар до 1Тм 3:2.) Тимофій мав бути підготовленим, тобто вмілим і коли навчав, і коли вирішував складні ситуації у зборі. Проте вжитий тут вислів «раб... Господній» стосується не лише старійшин. Усі правдиві християни мають бути вмілими вчителями. (Пор. Єв 5:12.)

Панувати над собою, коли його кривдять. Цей вислів є перекладом грецького слова, яке означає «терпіти зло», не виявляючи при цьому обурення. «Раб... Господній» повинен терпеливо зносити погане ставлення і стримуватися, щоб не віддавати злом за зло (Рм 12:17). Тимофій мав виявляти цю рису, коли його кривдили одновірці. Трохи далі Павло пише, що всі християни стикнуться з переслідуванням (2Тм 3:12). Тож логічно, що всім потрібно буде «панувати над собою», коли їх будуть кривдити. (Див. коментар до Мт 5:39.)

З лагідністю повчати. У цьому контексті слово, перекладене як «повчати», може також означати «виправляти; давати керівництво». В одному довіднику говориться, що це слово означає допомагати комусь вчитися приймати правильні рішення. «Раб... Господній» має давати таке керівництво «з лагідністю», тобто виявляючи смиренний, лагідний дух. Таким чином він зможе бути «з усіма люб’язним» (2Тм 2:24 і коментар; див. також коментар до Гл 5:23).

Тих, хто налаштований недоброзичливо. Вжите Павлом грецьке слово в цьому контексті стосується тих, хто не дотримується християнських вчень і навіть виступає проти них. Можливо, Павло мав на увазі зокрема тих християн в ефеському зборі, які не хотіли застосовувати біблійні поради і дотримуватися настанов відповідальних братів.

Бог дозволить їм покаятись. Коли старійшина в християнському зборі з лагідністю виправляє або наставляє «тих, хто налаштований недоброзичливо», то вони можуть розкаятися, тобто змінити своє мислення. (Див. глосарій, «Каяття».) Такий добрий результат — це заслуга не людини, а Єгови, адже саме він допомагає християнину, який зійшов з правильного шляху, зробити цю важливу зміну. Далі Павло пише про інші добрі результати каяття: грішник набуває точнішого знання правди, отямлюється і може вирватися з пасток Сатани (2Тм 2:26).

Вирвуться з пастки Диявола. Павло має увазі, що дехто у зборі вже потрапив у «пастку Диявола». Очевидно, вони стали жертвами Диявола, оскільки піддалися його обману і дозволили, щоб він відвів їх від правди (2Тм 2:18, 23, 25). Кажучи, що Диявол «зловив їх живцем, щоб вони виконували його волю», Павло, можливо, говорить, що Диявол використав брехню, аби вони несвідомо потрапили в його пастку. Сатана їх не вбив, а маніпулював ними, щоб досягти своїх цілей. Павло заохочував Тимофія «з лагідністю» наставляти тих, хто опинився в такій пастці, щоб вони «отямилися» (буквально «протверезилися»; див. коментар до 1Кр 15:34). Ті, хто покаявся, мали можливість звільнитися з цієї пастки Диявола.