У Біблії розповідається, що здобувши Обіцяний край, ізраїльтяни розподілили землю між племенами. Десять родів племені Манасії отримали наділи на західному березі Йордану, окремо від решти племені (Ісуса Навина 17:1—6). Чи підтверджує археологія ці біблійні відомості?

 У 1910 році під час розкопок давньої Самарії археологи знайшли колекцію остраконів, тобто уламків глиняного посуду, вкритих написами. Колекція містить документи єврейською мовою про поставки в столицю до царського палацу дорогих товарів — зокрема вина і косметичної олії. Усього було знайдено 102 остракони, які датують VIII століттям до н. е. З них лише 63 можна прочитати повністю. На цих остраконах були написані дати, імена родів, а також імена постачальників і отримувачів товару.

 Важливо, що всі роди, згадані у документах з Самарії, належали до племені Манасії. Як говориться в одній праці з біблійної археології, ці остракони «стали додатковим доказом того, що Манасіїні роди посідали саме ту територію, про яку і говорила Біблія» («NIV Archaeological Study Bible»).

 Крім того, самарійські остракони свідчать про правдивість слів біблійного пророка Амоса, який написав про багатіїв того часу: «Вони п’ють вино великими чашами, намащуються найліпшими оліями» (Амоса 6:1, 6). Знайдені в Самарії остракони підтверджують, що і вино, і олії справді поставлялися на територію, яку населяли десять родів племені Манасії.