Чому можна довіряти Біблії
3. Внутрішня гармонія
Уявіть собі, що групі людей, яка складається з 40 чоловіків, дали завдання укласти книгу. Кожен з них має написати якусь її частину. Усі вони живуть в різних країнах і переважно незнайомі один з одним. Дехто з них не знає, про що пишуть інші. Чи можна сподіватись, що укладена цими людьми книга не міститиме суперечностей?
НАВЕДЕНИЙ опис точно підходить до Біблії *. Що ж тоді можна сказати про її внутрішню гармонію? Хоча цю книгу писали за ще більш незвичних обставин, вона вражає своєю цілісністю і послідовністю.
Якого кольору було вбрання Ісуса: пурпурного чи багряного?
Незвичні умови написання.
Біблію писали понад 1600 років: з 1513 року до н. е. до приблизно 98 року н. е. Близько 40 її укладачів жили в різних століттях і мали різне походження. Дехто був рибалкою, інші ж пастухами або царями. Один з них був лікарем.
Внутрішня гармонія.
Чоловіки, які писали Біблію, висвітлювали одну головну тему — як буде підтверджено правомірність Божої влади та як за допомогою небесного Царства, або всесвітнього уряду, буде здійснено Божий намір. Ця тема вводиться в книзі Буття, детальніше розкривається в наступних книгах і досягає свого апогею в книзі Об’явлення. (Дивіться статтю «Про що говориться в Біблії?» на сторінці 19).
Узгодженість подробиць.
Укладачі Біблії були точними до найменших деталей. Нерідко вони навіть не усвідомлювали, що згадані ними подробиці дуже добре узгоджувались між собою. Розгляньмо приклад. У своєму Євангелії Іван описує, як одного разу послухати Ісуса прийшло багато людей. Він згадує, що Ісус збирався нагодувати їх і запитав у Пилипа, де можна купити хліб (Івана 6:1—5). Чому він спитав саме Пилипа? В Євангелії від Луки, говориться, що ця подія відбулась біля міста Віфсаїда. А Іван на початку свого Євангелія сказав, що Пилип був родом з Віфсаїди (Луки 9:10; Івана 1:44). Тож логічно, що Ісус запитав про хліб чоловіка, котрий жив неподалік. Яка ж узгодженість! І абсолютно очевидно, що Іван та Лука не змовлялися один з одним *.
Допустимі розбіжності.
Певні біблійні оповіді, в яких змальовано ті самі події, не повторюються слово в слово. Але це можна зрозуміти. Скажімо, кілька людей стали очевидцями злочину. Якби, даючи свідчення, всі вони слово в слово переповідали одне й те саме, чи не закралась би у вас підозра про змову? Цілком зрозуміло, що їхні показання дещо відрізнятимуться відповідно до того, що кожен з них побачив. Те саме можна сказати і про укладачів Біблії.
Ось приклад. Якого кольору було вбрання Ісуса в день його смерті: пурпурного, як пишуть Марко та Іван, чи багряного, як згадує Матвій? (Марка 15:17; Івана 19:2; Матвія 27:28). Обидва описи є точними, адже пурпур, як і багрянець, має у собі червону барву. А на те, як очевидці сприйняли відтінки кольору, могло вплинути місце спостереження, світло, а також тло *.
Внутрішня гармонія Біблії і узгодженість згаданих її укладачами подробиць також вселяють довіру до їхніх слів.
^ абз. 4 Біблія — це збірка 66 книг, або частин, яка починається книгою Буття і закінчується книгою Об’явлення.
^ абз. 7 Інші приклади ви знайдете на 16-й і 17-й сторінках брошури «Книга для всіх людей», опублікованої Свідками Єгови.
^ абз. 9 За додатковою інформацією дивіться опубліковану Свідками Єгови книжку «Біблія. Слово Бога чи людини?» (7-й розділ, «Чи Біблія суперечить сама собі?»).